Вибачте - в соцмережах нечасто, бо часу катма, тому з запізненням звітую. 01.01.2016, Білим Молотом, разом з рухом ОУН була проведена смолоскипна хода. Не тільки в честь народження одного з провідників Визвольної боротьби України. Не тільки щасливвий сей день. Рік тому, в новорічну ніч, активіст Білого Молоту Макар Колесніков ("Даня") загинув у Лук'янівському СІЗО. Загинув після того, як лікар вколов йому невідомий препарат - слідство по факту вбивства до цього часу не розпочате. Він нищив наркоторговців, кришованих мусарнею, в складі підрозділу Білого Молоту "Група Калугіна", за що і отримав від мусорської системи кримінальну справу та "путівку" в Лук'янівське СІЗО, з якого Макар так і не вийшов. Він вів ту саму Визвольну боротьбу України, у якій склали свої життя Шухевич і Бандера, Чорновіл і Саня Білий. Такі не виходять зі строю - смерть вкарбовує іх постаті. Їх місця в строю завжди недоторканні. Малочисельно, але згуртовано БМ та ОУН завершили таїнство вогню під Головним Слідчим Управлінням (Володимирська,15) на відміну від політичних маріонеток, що активно реабілітовували себе "водінням кози", і парламентариськими мантрами на портрети Бандери. Якби Степан устав з могили живий, добряча прочуханка усім "поводирям кіз" не забарилася... Ми запитали в запопадливих (навіть перед такою нечисельною кількістю) поліцайських начальств про те, чому не розслідується вбивство Макара Колєснікова, чому під мусарським прикриттям відбувається "дєрібан" землі в Києві з побиттям підприємців на м.Харківвська та м.КПІ. Мусара нарешті прийняли заяви про скоєння злочину самими ж мусарами під софіти камер викликаної слідчо-оперативної. Не задля заяв ми приходили, не заради того щоб пройтись. Ми готуємось до продовження Боротьби. Офіційні марші і піблічні акції - се не боротьба, се лиш інструмент гуртування і накалу мас. На справжню Боротьбу вас не покличуть по телявізору, чи через соцмережу. В системі поневолення зріє вибух. І ми - його детонатор.